Треба вийти з пастки

Де  демократія,  там  життя  без  хвиль
Жорстокості,  гноблення  й  насильства.
Там  в  суспільстві  добробут,  гармонія.
Там  справедливість,  а  не  буття  морок.

Там  максимальний  підхід  до  моралі,
Всі  кроки  людей  до  доброї  справи.
Але  наш  світ  не  таким  виглядає,
Війна  мучить  душу...  Росте,  виростає.

Чому  не  знаєм,  що  зло  все  пустує?
Хтось  каже  не  просте  -  народ  не  чує!
Ми  прирікаєм  себе  на  нещастя...
Безтямству  -  баста,  треба  вийти  з  пастки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2021
автор: Маг Грінчук