Ось і підходить до нас осінь,
Пора і сватань, і весіль,
І різнобарв"я її, й просинь,
Відсутність зла і потрясінь...
Іде розмірено ходою,
Несе і радість, і печаль,
Своєю диво - красотою,
Кличе весь світ у синю даль...
Красна врожаями й снопами,
Не любить лінощів й брехні,
І я зізнаюсь поміж нами,
Все довподоби в ній мені...
Хоча бува у ній все кисне,
Віють вітри, ідуть дощі...
Та все минає, знову блисне,
І стає легко на душі...
Осінь сумною не буває,
Усе збирає до ладу,
І мабуть кожен із нас знає,
Що осінь дбає на виду...
Осінь надійно-бережлива,
Рахунок лагідно веде,
Щоб і зима була важлива,
Осінь тепла їй додає...
Хоч в ній і сім погод буває,-
Сіє, віє, туманіє,
Шумить, мете і зверху йде,
Та блисне сонце й все розвіє,
Радість в природі осяйне...
Осіння муха нас кусає,
Буває й жалю додає,
Та все ж добро перемагає,
Осінь - це диво золоте...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2021
автор: геометрія