дай знати про себе в будь-який спосіб,
бо мені вже здається, я тебе втрачаю.
невже я запізнився? треба менше пити.
хоч би як, я мушу знати, чи ти ще моя,
і це не дає мені спокою. коли ми з тобою бачилися
останнього разу? вчора? чи місяць тому? ти плакала,
й намагалася це приховати. о, я так хочу до тебе!
справді, по-чесному. але така біда:
я не знаю, де я тепер опинився:
я заблукав в голівуді.
стемніло. чую десь там, стерв'ятники
перемовляються, щось обговорюючи своє;
чую, хтось стукає з усієї сили
в ворота, але мене тут немає.
пиво – добре, холодне, а от м'ясо – трохи несвіже.
вночі по всьому лос-анджелесі голосно виють сирени.
ці пісні відчуваються всім організмом,
а не лиш тільки вухами.
зірки тут – такі бліді, наче за день не виспалися;
зараз я п'ю скотч, а можу випити й віскі;
ще тут є популярне вино – забув, як воно називається.
здається, веселка. – таке популярне,
що стало причиною безлічі різних поганих історій.
як мені звідси вибратися? не знаю: ніхто не каже.
я заблукав в голівуді.
а на вулицях – добре, сонячно й вельми затишно.
ця перевага – така очевидна, що б'є тебе просто в розум,
і ти почуваєшся добре. так, я – нічний коханець,
я заряджений, мов рушниця, полювати на тіні бігом.
– так я втрачаю контроль вночі на гарячих вулицях,
але я втрачаю контроль через те, що втрачаю тебе.
невже це така ціна за мій чарівний рокенрол?
повернися, якщо ти пішла! я повернуся так само,
я повернуся до тебе. ти не знаєш, чого я зазнав!
це – страшне, я не можу впоратися з цією бідою. – так,
я заблукав в голівуді, й треба з цим щось робити
lost in hollywood, rainbow
https://www.youtube.com/watch?v=mRLHHftZEJA
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2021
автор: mayadeva