я, можна сказати, не потребую,
але кожній людині потрібен друг.
якби ж ти мені вділяла трохи більше уваги!
коли чоловікові сумно, й немає з ким поділитися,
він шукає за друзями, що готові його послухати.
насправді не все так страшно.
я ж можу з тобою радитися?
все добре, але чи справді сонцю потрібно сяяти,
коли моє кохання не хоче бути другом?
я бував у таких нещастях, що, можна сказати, стояв
навколішках проти світу, й думав, що так мені й треба.
голодранець-невдаха за родом, я звик утікати й боятися,
й ніде не знаходив притулку своїй жалюгідній душі.
до чого це я? забув. дитинко, навчися жити –
чи инакше довіку мовчки сиди на моїй голові.
зовсім не маєш гідности – май же принаймні острах:
якщо ти бажаєш пристрасти, але не бажаєш бути
подругою, не приходь, і не роби з мене дурня:
відчуваю гостру самотність, коли ти зі мною; а так –
нічого, лиш гнів та сором. ти зрозуміла? аякже
love's no friend, rainbow
https://www.youtube.com/watch?v=iU__fm6QFvk
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2021
автор: mayadeva