Люблю, люблю, й любитиму,
Допоки я живу...
Цей білий світ хвалитиму,-
І в снах, і наяву....
Життя наше перевисло,
Буває лише раз...
Ловить його миттєвості,
Допоки є ще час...
А час спішить й минається,
Як у річках вода,
Хоч рідко нам всміхається,
Та то все ж не біда...
І страшно вже й подумати,
Що все ж настане час,
І світ не перевернеться,
Коли не стане нас...
І важко, й світло, й гамірно,
Бувало все в житті...
Та ми долали впевнено,
Свої шляхи й путі...
Коли вже відчувається,
І слабість наступа,
То кожен намагається,
Завершить всі діла...
Існують у нас мудрості,-
Все добре у свій час...
Не мають люди скупості,
Нові замінять нас...
І світу цьому, й Богові,
Ми молимось щораз,
Підказуємо молоді,
Щоб зберігали час.
Те, що пройшло не вернеться,
Все добре у свій час...
Чого нема, обійдеться,
А правда поміж нас...
Минуле забувається,
Це треба пам"ятать,
Назад не повертається,
Доречно усім знать...
Люблю, люблю, й любитиму,
Усе, що в мене є...
І білий світ хвалитиму,
Це сили додає...
Хоч час біжить, минається,
Та не журюся я...
Природі усміхаюся,
Допоки ще жива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2021
автор: геометрія