Лиш мить якусь у Всесвіті ми втрьох:
Я, Ти
та ніч у зорянім очіпку.
А потім хлинули і «фіть», і «тьох»
Й слідком за нами досі невідчіпно.
Розвити щоб інтимний цей сюжет,
Роса танцює на траві чечітку.
—Й сьогодні вам не бути тет-а-тет,—
Хитрющий місяць нам виснує чітко,
Розсунувши з єдвабу палантин,
Космічний пил здмухнувши із маніжки
На тінь дерев, на нас, на часоплин
І сяєвом присипавши доріжки…
Веселим вдався. Все йому за смішки—
Й коли ми вдвох, а він, як перст, один.
ОДИН.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2021
автор: Valentyna_S