Іздалеку летить луна
З часів – давно пройшли;
Ще свідки є й та сторона,
Вітри ще не змели...
Лиш по струні легенько вдар,
В душі вже передзвін
І відкривається, як дар –
Лиць свита із билин.
Із скриньки – ось, роман життя,
Всі самоцвіти днів,
Події чергою летять,
Весь в образах архів...
Там сміх і радість, сльози й плач,
Що в часі відбулось:
Розчарування від невдач,
Чи злет, мов альбатрос.
Життя – то досвід наш земний
Для старту в майбуття.
Такий ось гомін від струни,
До мудрості, з дитя...
04.08.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2021
автор: Променистий менестрель