the shed

як  вам  сказати?  я  –  мов  вантажний  потяг.
мені  не  болить,  коли  кого  збиваю.
коли  я  йду,  я  йду  вперед  і  тільки  вперед  –
відступи  трохи  вбік  мовчки.  

бо  я  –  то  є  хтось.  я  –  снайперський  дробовик!
коли  я  пройду  попри  тебе,
мов  власний  невлучний  постріл,
ти  відчуєш  тремтінням  повітря
цю  небезпекову  хвилю,
що  вражає  необережних.

коли  вже  зовсім  відверто,  я  –  делегована  сталь.
підігни  та  зігни  мою  делеговану  шию!
я  не  відчую  ні  болю,  ні  напруги,  ні  дискомфорту.
перше,  ніж  зрозумієш,  що  ти  програв  свою  гру,
ти  відступиш  убік,  і  вклонишся  якнайнижче.

я  –  вуличний  волоцюга,  мене  називають  сталкером;
мене  називають  пазуром  смерти,  а  також  супермутантом.

моя  репутація  не  має  нічого  доброго.
найкраще  для  тебе  –  це  кинутися  навтьоки,
щоб  я  не  скривдив  тебе
дужче,  ніж  ти  заслуговуєш.

якщо  я  тебе  покараю,  справдиться  давня  мудрість:
підлоту  буде  покарано  жорстоко  й  невідворотно.
зрештою,  навіть  вона  –  твоя  жалюгідна  підлота  –
не  може  себе  захистити,  не  маючи  сильних  рук.

гей-гей!  ну,  а  я  –  той  кіт,
що  кажуть  про  нього:  кара  небесна
для  гризунів,  що  не  вміють  думати  й  швидко  бігати.
я  вже  оплакую  твою  нещасливу  долю:
ти  потрапив  у  ту  примітивну  пастку,
що  зветься  твоїм  недоумством,
знаменитим  на  цілий  світ.

це  була  б  нещаслива  ніч  для  тебе,  якби  спіткав,
наприклад,  собаку,  лева,  ведмедя  чи  носорога.
вони  б  тебе  розтоптали  й  порвали  на  запчастини,
і  не  дали  б  тобі  шансу  з  гідністю  відступити.

ну,  а  я  тобі  дам  шанс  увійти  в  історію.
я  зігну  тебе  в  колесо,  й  ганятиму  цілим  містом.
що  ти  скажеш  на  це?  бачиш  мою  доброзичливість  –
побач  і  свою  надію  накивати  п'ятами  вчасно
 
the  shed,  rainbow
https://www.youtube.com/watch?v=ixJBcmavDeg

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2021
автор: mayadeva