ох, віднесіть мої кістки додому.
потребую відпочинку: десь так, напевно,
сорок днів плачу та стогону.
я провалив цей іспит,
мене відлучили від моєї отари.
погляньте на мене: ось ангел, що впав,
зламав свої крила, й лежить на морозі.
зв'язок з l.a.
о, мій зв'язок з l.a!
так, ви вгадали: зв'язок з l.a.
оператор з'єднує. він береже таємницю,
та слідчий все бачить на екрані свого комп'ютера.
питання: хто? я мушу перетяти
всі життєдайні дроти, й поневірятися морем
в марній надії знайти свою омріяну бухту.
все марно! мій час спливає, я не знайду собі місця,
де затишно, солодко, тепло, рідно й порозуміло.
біда. несіть мої кістки додому
на сорок днів жалоби: я провалив свій іспит,
балансую тепер на краю, і не можу урівноважитися.
бачите? я – наче полум'я свічки,
що догоріла, й чекає світанку.
на лінії з l.a, на лінії з l.a.
я не маю чого сказати, але забери мене звідси.
це хто на лінії? l.a, я сподіваюся.
а коли ні, то негайно з'єднайте мене з l.a.
о, я геть занепав. ні, я не хочу слухати!
я не прийму відмови. краще прийняти смерть.
заберіть мене хтось додому, мені потрібен зв'язок!
забери мене додому до лос-анджелеса
l.a. connection, rainbow
https://www.youtube.com/watch?v=I1ssc26Sj2Y
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2021
автор: mayadeva