Я завжди з доріг, лечу додому..
Бо вдома - мої батьки.
Лечу, забуваючи про втому
Туди, де рідні береги.
Бережіть батьків, які вас люблять,
І з доріг, чекають завжди.
Вони Ангелів Небесних просять,
Щоб виднілися Ваші, сліди.
Бережіть батьків, якщо можна,
Ще сказати їм : " Привіт!".
І обійняти ввечері чи зранку
І байдуже, скільки їм і вам, виповнилось літ.
Як добре, коли поруч мама,
Що поговорити з ким ще є.
Не заживає швидко рана,
Коли мами не стає...
Як добре, коли поруч тато,
І мудрі поради дає .
І вчитися хочеться всього, завзято,
Того, що тато, уміє...
Бережіть рідних своїх, далеких,
Бо кожен з нас, десь у Світах.
Ви повертайтесь з берегів чужих
Так, як приліта весною птах.
Ви приїжджайте додому, діти,
Не тільки по великих святах.
І завжди це знайте та пам'ятайте:
Летіть додому, наче птах.
(03.04.2021)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2021
автор: Наталія Малярчук