З віком починаєш розуміти,
Як невтомно біжить юності - час.
Нам зовсім не хочеться старіти,
І відпускати його водночас.
Уже змінились думки і мрії,
І наш голос не такий гомінкий.
Наша радість живе у надії,
А багаж знань доволі - громіздкий.
На нечестивців не зважаємо,
І нам не цікаві їхні думки.
Свої помилки виправляємо,
І шукаємо прозорі струмки.
Любов наших близьких серце гріє,
Вона найцінніша за всі скарби.
І щасливий, хто це зрозуміє,
Позбудеться пекучої журби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2021
автор: Віктор Варварич