Скільки не дивись на місяць в його морях
не сховається погляд, не стане притулком кратер;
відстань, що спрощує форму, формує страх,
і крізь телескоп на гарматний зближається постріл.
Та ж відстань до люстри, чийогось навпроти вікна,
в якому хвилюється світлом відкрита штора.
Можливо, присутність в квадраті людського життя,
є видимість складки, жіночої тіні порух.
03.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2021
автор: Володимир Каразуб