Із неба сонце,
З під хмарини погляд.
Я в літ дванадцять,
Річечка внизу –
Водичка чиста,
Тепла і прозора,
Кушир зелений
Легко ворушить...
Ще обіймає
Літечко ласкаве –
Між ряски рибки
Граючись пливуть,
У мене вудка
Й поплавець стрибає,
На легкій хвильці
Грає вітерець...
Чебрець духмяний
Прямо піді мною,
А зліва й справа
Шепче очерет:
"Ти не окремо,
Бо Природи частка –
Лиш з нею крила
Підіймають ввись
Все вище й вище,
Прислухайся Неба,
Йому знайомі
Душі на землі..."
З тим любим часом
Серце обіймалось,
Його флюїди
Вік несу в собі.
Як поплавець та
Очерету мудрість,
Через життя все
Світить маяком.
28.07.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2021
автор: Променистий менестрель