Тобі не напишу уже листа,
А так хотілось серденько відкрити
І не звільниться ранена душа,
Щоби від смутку хоч на мить спочити
І голос не відчуєш, як колись,
Який упізнавав ти у рядочках,
Шляхи так сміло в далі розійшлись,
Як в осінь осипаються листочки
Ти не відчуєш подих, що п'янив,
Як ніби через роки на екрані
Та він тобі на згадку залишив
Мотиви милі та світанки ранні
Тобі не напишу уже листа
Та й відповідь не зможу прочитати,
Бо в володіннях вже давно зима,
Що буде далі впевнено писати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик