Як поетично починався день,
А вечір йде в такій банальній прозі...
Давно не чути молодих пісень...
Чи ж я одна втомилася в дорозі?
Життєве поле майже перейшла,
Не тішать душу ювілейні дати.
А я для щастя часу не знайшла,
Чи то не знала, де його шукати?
Десь доля заблукала на межі
Добра і зла, немов на перелазі.
І друзі віддалялись, мов чужі,
Добро і щирість зараз не в повазі...
Спішать усі в обітовАний рай,
Щоб захопити часточку Едему.
...Був тільки старт, а вже й зробився край,
І жоден з нас не вирішив дилему...
Чи бути чи не бути? нині, тут?
Чи все забути і пливти за вітром?
Так часто у глухий заводить кут,
Неправда, що здавалась цілим світом.
... Всі йдуть туди, а я вже - звідтіля,
За межі кола - кожен поодинці.
... Я з іншого явилась корабля,
І просто - вийшла не на тій зупинці...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2021
автор: majra