black sheep of the family

моя  голова  –  як  дірява  каструля;
моє  ліжко  подібне  до  оберемка  соломи.
я  бачу  своє  майбутнє:  воно  –
на  дні  моєї  миски  супу.  

я  маю  пів  пари  старих  черевиків,
але  не  маю  часу  вступати  з  вами  в  дискусії.
якщо  ненароком  промовлю  якусь  філософську  думку,
в  лісі,  напевно,  здохне  якась  невинна  тваринка.

о,  моє  щастя,  осяй  своїм  світлом  мене
й  моє  щоденне  лахміття.  нам  потрібна  безпека.
колись  мені  в  тім'ячко  впала  насінина  моєї  недолі,
і  вона,  та  недоля,  виросла  вже  велика.
я  –  ганьба  моїм  батькам,  чорна  вівця  родини.

мене  не  люблять  чесно  зароблені  гроші;
в  моїй  бороді  завелися  великі  воші.
моя  життєва  місія:  тотальна  ретрогресія,
що  виражається  в  запереченні  родинних  цінностей.

мої  кишені  повні  смачного  дорожнього  пилу,
та  все  одно  я  мушу  їсти,  що  дають.
я  мушу  справляти  слухняне  враження,
ця  несправедливість  пригнічує  мій  розум.

моя  фортуно!  осяй  своїм  світлом  мене
й  мого  собаку:  ми  обидва  потребуємо.
тим  часом,  як  люди  живуть,  мов  у  бога  за  пазухою,
я  вдовольняюся  долею  жертовного  поросяти.

не  кажіть  мені  про  суспільство  чи  про  суспільний  устрій.
я  вже  давно  облишив  спроби  це  все  поліпшити.
коли  ти  не  платиш  податків  бодай  за  одним  законом,
ти  все  одно  заплатиш  за  двома,  чи  трьома,  чи  й  більше,
бо  немає  реального  вибору  між  пригорщею  смутку
та  подвійним  відшкодуванням  за  змарнований  в  школі  час.

то  була  неправильна  передвечірня  година.
тепер  моя  тінь  простягнулася  до  нездійсненних  бажань.
моє  життя  –  в  піснях.  крім  них  я  нічого  не  знаю
й  нічого  не  хочу,  але  від  цього  болить  голова.
хочу  лягти  й  заснути;  можна  й  не  прокидатися.

гей,  мудросте,  пролий  на  мене  світло
і  на  мої  коліна,  що  трусяться,  та  не  гнуться.
це  –  правда,  що  кажуть  про  переваги
фамільярности  в  залі  судових  засідань:
вона  –  недоречна,  й  тому  ти  не  зможеш  її  уникнути.
це  дуже  погано  без  домішків!  я  не  бачу  нічого  хорошого,
–  винятково  слушним  буде  мене  вважати
чорною  вівцею  в  білій  людській  родині.

авжеж,  я  –  чорна  ганьба  родини.
ми  з  моїм  собакою  думаємо  про  це,
й  щоразу  доходимо  висновку,
що  це  таки  справді  так.
так,  я  –  чорна  вівця,  й  родина
ставить  мене  в  куток  на  коліна,
щоб  знов  мені  шкодувати
про  щось,  невідомо  про  що

black  sheep  of  the  family,  rainbow
https://www.youtube.com/watch?v=_4Rg6BuN4Zk

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2021
автор: mayadeva