Наливаються вишні в саду,
Пахнуть сонцем, росою і літом,
Я до нього сьогодні іду,
І милуюся трав пишним квітом.
По стежині іду, як колись ще ішла,
На трави упали вже роси...
І так легко мені, аж співає душа,
Поскладавши роки у покоси.
А сад так затишно гойдає гіллям,
Привітно мене зустрічає...
Під ногами батьківська земля ,
Моє серце теплом зігріває.
Стара вишня на тин похилилась,
І з вітром шепоче тихенько.
На дорогу кудись задивилась,
Мов мене виглядає рідненька.
Назбираю я в жменьку вишень,
Що зцілять , мов Святеє Причастя.
І подякую Богу за день,
І за мить , що назвала я щастям!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2021
автор: Калинонька