Шляхи Господні несповідимі!
Ходимо собі порізно, ходимо,
та, насправді,- єдині як ніхто.
Думки переплітаються за обрієм, коли сонце лягає,
встають удвох, коли прокидається...
І це, повір, благословення!
Цей срібний ланцюжок, який невидимий, мов безсмертя душ...
Його міцність вартісніша за платинові ланцюги видимого світу!
Та це ще слід навчитись розуміти.
16.07.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2021
автор: Іванюк Ірина