Півстоліття, багато , немало...
Півстоліття, всього лиш , одна мить.
Поруч, із нами рідних не стало
Тільки вічний ліс над нами шумить.
Від спеки, злив, дощу все згорає
Листячко дуба, клена, й тополі.
В тілі, серце болить і вмліває
Життя , як свіча гасне поволі .
Забагрянів, вчорашній літній сад
Час, озолотив листя крони дерев.
Коли приходить в осінь листопад
Час, знімає корону у королев.
Життя, іде вперед...Міняється світ.
За дощем, сходить сонце новий день
Знову, прийде весна зацвіте цвіт
Душу, солодить музика пісень.
Я, люблю життя цей прекрасний світ
Загадковий і благословенний.
Хай шумлять літа, як листя у віт
Цей земний путь буде нескінченний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2021
автор: Чайківчанка