Моє село , дитинства казковий світ
Тут мій шматочок раю на землі.
Біля хати , сад налив пишноцвіт
А мальви-ружі розквітли на стеблі.
На березі, Дністра гаї, поля, ліс
До ніг стелиться вишитий рушник.
На панській горі дуб корінням проріс,
як до землі, господар -робітник.
В селі, до праці будять перші півні
Косар косить трави в коліно.
Він на зеленім морі доопівдні
Сонечко , сушить перекіс -сіно.
А в селі, є три церквиці, капличка
Будинок, культури, школа , завод.
Тут тече молочко, немов водичка
До пісні, до праці дружний народ.
Тут тече, бистра річка в синє море
Біла чаєчка кружляє над водою.
Видніються, Карпати сині гори
Здається, дотягнешся рукою.
Іздалеку, чути із дзвіниць дзвони
Кличуть, до церквиць Івана, Миколая.
У храмі, Христа Спаса б'ють поклони
Тут іде утреня меса Пресвятая.
За гаєм, роздолля квітучі поля
Дозріває овес, жито, пшениця.
Біля ставочка верба, тополя
До їх віть, летить сизокрила птиця.
Так пахнуть трави на березі Дністра!
Дзвенить піснею дзвінкий водограй.
Запрошує , на свято Івана, Петра
Вечірня зірка манить в рідний край.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2021
автор: Чайківчанка