Зібрались Горобці пархаті,
Ще давні ті, з совєтської пори,
Та стали Солов'їв повчати,
Доречніше як підбирать тони...
Бо всім цвірінькать подобає,
Про що цвірінькать, як й коли,
Вони ж бо Горобці статечні,
То ж їм видніше, там згори...
Кого скубти, а чи й полаять,
А в кого "Іскру Божу" віднайти,
Та Горобці себе лиш славлять,
Цвіріньком від відлиги до зими...
У зграї можуть позлітатись,
Щоб оцінити співи Солов'їв,
Чи знов над тими познущатись,
Цвірінькати хто не схотів...
То ж постараймось розпізнати,
Хто Соловей, хто ж Горобець,
Маленьке сіре кожне та пернате,
А перед Богом – лиш один співець!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
5.07.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2021
автор: Lilafea