Колись у нас було дві зброї - гострі... Слово.
Коли вибиває ворог шаблю з наших рук,
Тоді на зміну приходить могутня мова...
Слова звучать, як клекіт орла з високих круч.
Із Божого веління палають на вустах.
У них найкоротший шлях. Ти чуєш їх силу?
Вони мають звук і корінь буйно пророста.
Природа декого піднесла, посадила...
Любіть красу своєї мови, звучання слів,
Які взяті з ніжності і грому, із вроди.
Це річка й квітка чудових козацьких степів,
Душа, журба країни, та всього народу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2021
автор: Маг Грінчук