Мій рідний край, моя свята земля,
Я так люблю красу всю до нестями,
У ній родились ніжні почуття
І перший дотик неповторний мами
Чарівне слово ніжне і просте
Та ми без нього не жили б у світі
І образ, що зворушує лице
Такий прекрасний, ніби сад у квіті
Пройдусь стежками тихо, як колись,
Де гомонять гаї за дивограєм,
Пташки сміливо в небо піднялись,
Як ніби хвиля дум злетіла зграя
Мій рідний край, люблю тебе без меж,
В твоїй красі я утону навіки,
Душею досягаю навіть веж,
Бо лиш у ній ми можемо прозріти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик