ЗГАДУЮ, НАШЕ ЛІТО

Ніч,  з  тобою  пролетіла  як  мить
Без  тебе  ,  так  довго  немов  вічність.
Моє  серденько,  від  болю  щемить
Дивлюся,  в  очі  небу  у  дійсність.

Скажи  ,  як  мені    без  тебе  жити?!...
В'яну,  в  пустельнім  холоднім  світі.
Я,  немов  в  леті  птах  підбитий
І  не  можу,  високо  злетіти.

Я,  побиваюсь,  як  птах  у  клітці
І  заглядає,  зірка  манить  у  сад.
Бачу,  твою  усмішку  у  квітці
Іде,  зима...сліди  ,  мете  снігопад.

Я,  не  можу  забути  твій  голос
Не  сплю.І  марю  ,до  ранку  тобою.
Як    одинокий  на  стеблі  колос
Шарпає  ,вітер  ...    осінь  ,обіймає  рукою.

Плаче  небо...  розриває    душу
І  по  склу  ,  течуть    сльози  рікою.
Іду,  у  життя...за  двох  жить  мушу
Згадую,  наше  літо  з  тобою.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2021
автор: Чайківчанка