Іноді думки кам'яніють, стають горами незворушними,
височіють здаля сизим видивом горизонтів млистих.
Шлях біжить, в'ється серпантинами-стежками,
а гори то зникають, то знову вигулькують.
Та вже не повиті млою,
а повновиді, пишнокроні, свіжозелені,-
у всіх іпостасях цієї барви...
У всіх відтінках гармонії, миру та звершень,
які вростають у землю новою Говерлою...
Та відтепер - лише твоєю.
12.06.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2021
автор: Іванюк Ірина