У ді́вчини очі сині,
І до пояса коса.
-Як признатись тій дівчині?
Що люблю її здавна.
Вона мені люба й мила,
І приваблює краса.
Кожну мить до неї лине,
Моя змучена душа.
Зріст у неї, як в тополі,
Така талія тонка.
Подарую кращу долю,
Не пусті мої слова.
Жить без неї я не в змозі,
Кожна мить в мене сумна.
Моє серце у облозі,
Давно сну в ночі нема.
Дарунком стала їй любов,
Бо признався на кінець.
Єднає щастя нас одно,
Іду з нею під вінець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2021
автор: Валентина Ярошенко