Кровоточиться, рана із душі
Там є латка, на латці шрами.
Я, падаю, в трави в спориші
Вдивляюсь, в блакитньоокі гами.
Із різнобарв'я , святої землі
Пахощі , квіт зілля збираю.
Дають, наснагу чисті плаї
Пісня солов'я у земнім раю.
Малюю, пейзаж лебединим пером
Матінку природу ліс, гаї.
Закружляли, чайки над Дністром
Полонили, мій зір у цій красі.
Відчуваю , як дихає земля
Як древо наповняє повітря.
Я, мов полохлива пташка мала
Боюсь, грому, грози... шукаю, світло.
Я, не знаю , де віднайти ліки
від біди, самотності, журби.
Течуть, над берегом життя ріки
Вітер , несе мене до верби.
Весни, не було...Літа, немає
Так хочеться, сонечка тепла.
Лебідь, лебідку у гаю шукає
Щоб навіки, з'єднати серця.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2021
автор: Чайківчанка