О , небо пречисте ! Моє сонце ясне!
Ти, світи, допоки мій день не згасне.
Намалюй, мені кольори барвисті
В лузі, червону калину в намисті.
Юну весну, де вишня в буйнім цвіті
І садочок, біля хати у квіті.
На ясені , лелека лопоче крилом
Веселку, підкову щастя над селом.
В розмаю, квіти цвіт-ліловий бузок
Красеня дуба що росте до зірок.
А в росах, високі трави запашні
Білі чайки в блакитті осяйній.
Подаруй, мить щастя літечка тепло
На березі, річки квітуче село
Сонячні ранки і тихі вечори
Духмяні липи і стрункі ясени.
За гаями, безкрає поле , роздолля
Де у лебединім пуху тополя.
Тут дозріває : пшениця , овес жито
До сонця, колос- золотом налито.
Моє літечко, косить трави розлогі
А в них, скачуть коники босоногі.
До сонця, сушить , збирає в копиці
П'є , воду із польової криниці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2021
автор: Чайківчанка