Я зна́ю,тебе́ не зустрі́ну ніко́ли,
Не гля́ну в оче́й твої́х че́рнь,чи блаки́ть,
Тому́ то душа́ на́че жа́лили бджо́ли,
Тому́ моє́ се́рце боли́ть та боли́ть.
В само́тності зно́ву закі́нчився ве́чір,
Не ста́в він яскра́вим і те́плим не ста́в
Стоя́ть на столі́ не запа́лені сві́чі,
А в скро́нях як дзві́н із душі́ пустота́.
Я зна́ю,ти є́,така́ ні́жна,казко́ва,
Чи́ста,як в го́рах джере́льна вода́,
Любо́в що жива́,а не та́,паперо́ва,
Що шви́дко мине́ не залиши́в сліда́.
В само́тності зно́ву закі́нчився ве́чір,
Не ста́в він яскра́вим і те́плим не ста́в
Стоя́ть на столі́ не запа́лені сві́чі,
А в скро́нях як дзві́н із душі́ пустота́.
Ніко́ли не ві́зьму тебе́ я за ру́ки,
Не бу́де в рука́х твої́х кві́тів мої́х,
Хто та́кож чека́в до́бре зна́є ці му́ки,
Хто біг,доганя́в,наздогна́ти не змі́г.
В само́тності зно́ву закі́нчився ве́чір,
Не ста́в він яскра́вим і те́плим не ста́в
Стоя́ть на столі́ не запа́лені сві́чі,
А в скро́нях як дзві́н із душі́ пустота́.
Я зна́ю ти є́,мо́же на́віть щасли́ва
Можли́во у те́бе вели́ка сім'я́,
А до́ля моя́ тут така́ сиротли́ва,
Без те́бе стражда́ю,голу́бка моя́.
В само́тності зно́ву закі́нчився ве́чір,
Не ста́в він яскра́вим і те́плим не ста́в
Стоя́ть на столі́ не запа́лені сві́чі,
А в скро́нях як дзві́н із душі́ пустота́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2021
автор: Малиновый Рай