Мить

Так  як  було,  не  буде  вже  ніколи:
Бо  кожна  мить,  щось  та  в  собі  несла,
Була...  Минула...  Все  пішло  по  колу:
Весна  і  літо,  осінь  і  зима...
Буваємо  щасливі  чи  сердиті,
Спиніться...  І  цінуйте  даний  час,
Складається  усе  життя    із  миті,
Які  не  повертаючись  до  нас.
Ми  дихаємо,  плачемо,  сміємось
Назавжди  вони  йдуть  у  небуття,
Ми  їх  дрібницям  часто  віддаємо,
Та  кожна  з  них  і  є  наше  життя.
Коли  б  уміли  кожну    цінувати:
У  Вічності  життя  -  коротка  мить,
Згораючи  все  ж  небо  освітить
Це  так  важливо  вчасно  помічати.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2021
автор: синяк