А бачиш, як волоссям грає вітер,
Лоскоче, ніби променем ясним
І в слід сміється чарівливе літо,
Прощається із дотиком весни
Пробач, красуне, та нема вже часу,
Останні кроки ти зроби ще раз,
Я намалюю дивовижну вазу,
А в ній букет із неймовірних зваб
Ромашки засіяють, ніби сонце,
Красу доповню із тендітних фраз,
А ось гілки із вишні у віконце
Милують погляд чарами прикрас
А бачиш, як волоссям грає вітер,
Лоскоче, ніби променем ясним,
А в слід сміється чарівливе літо,
Прощається із дотиком весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик