Цей місяць, що під хмаркою приліг,
Ці зорі, що співають колискову,
Ти як і я міркуєм знову й знову:
Як могли долі розійтися в різний бік?
В те літо ми ступали ніби в рай,
До наших губ просились стиглі вишні,
Здалося, що назустріч щастю вийшли,
Банально стало поміж нами те:" Бувай".
Тоді сміявся й плакав той перон,
Короткий погляд... Ще коротші фрази...
Чомусь ми зрозуміли не відразу:
Здаємося самотності в полон.
Тепер лиш в небо дивимось одне,
Усе, що є ще спільного, між нами,
Блукаємо самотньо між зірками,
Питаючи:" Ну, де ж те щастя...? Де...?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2021
автор: синяк