Блукаю в снах, сную як в лабіринтах,
Неначе попадаю в небуття,
Ніч насміхається з моїх зусиль відкрито,
Що хочу в ній знайти я забуття.
Дзвенить в думках... Чи так вібрує тиша?
О, як в цій тиші холодно мені,
А почуття в рядок лягають віршем:
То знову ти прийшов до мене в сні...
На мить забудусь... Затишно і легко...
І навіть подих твій я чую поряд, тут.
Чи то так зорі за вікном - далеко,
Привіт від тебе мовчки подають?
Так ніч мине... Розтане десь в світанку...
В ній мов у сповіді очиститься душа,
Всміхнеться ранок й покладе на ганку
Букет із квітів, де бринить сльоза.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2021
автор: синяк