Скажіть, хто ви : орли чи ворони ?...
Є соловейки, а чи горобці.
Чомусь, літаєте по -дві сторони
Ні ,ви птахів миру хижі ловці.
Заблукали ,в тумані ,і імлі...
Рветесь, у гості до хижої стаї.
Всі, ви :вальти, тузи і королі
Кремлівська зброя батіг, нагаї.
Довгим дзьобом клюєте мізки
Ламаєте, дух вільного птаха.
Кум, до кума летить...має ,зв'язки
І на вас , є шапка Мономаха.
Чорний ворон скрегоче зубами
На невинних, напинає свій лук.
Бють, крильми як ножем між хребцями
Виливає, свою лють на пташку крук.
Творять, беззаконня кровожадні
Прагнуть, тілесної , душевної крові.
Хулять, мовою мужі привладні
На руці, перст... нищуть, чужі долі.
У цих , людців лиця різноликі
Всі, вони жадають лиш одне.
Добре, жити...були, гарні пикі
Не чують, Боже слово святе.
Всі, ми смертні божі діти
Сьогодні, живем...завтра, в гріб.
Ідуть, до влади розбагатіти
А убога сирота , немає на хліб.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2021
автор: Чайківчанка