Ти, є моя помилка у житті
Вітер, який увірвався у сон.
Все , руйнує ламає на путі
Зриває, квіт зелене листя з крон.
Задер , свою голову догори
Як барон , панич ходить по-світу.
І дивиться, на тебе із гори
Топче, ніжну троянду у квіту.
Закохалася, у шалун-вітер
І втратила, мізки ...дух , свідомість.
Виглядаю , сонечка із літер
Я, пливу, на дно... у невідомість.
Течія, води несе в океан
Незнаю, чи мертва, а чи жива.
Ясен Місяць тримає мій дух, стан
Веде , до берега у жнива.
Втомилася, триматись на плоту
Хвиля, підіймає то верх, то вниз.
Я, шукаю зіроньку золоту
Яка дарує, мені життя - сюрприз.
Вчусь , по-новому дихати, жити...
І бачу, очима неба цей світ.
А у житті, тре' все пережити
Щоб душа ,ожила як первоцвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2021
автор: Чайківчанка