Скажи ,чого зітхаєш моя душа?...
Чому не спиться тобі ночами .
Шукаєш, земне тепло у вірша
Зима, мете колючими снігами.
На сході, іде бій і горить земля.
Тут цілодобово ворог атакує .
Летять , міни гради ...тремтить ,дитя...
На троні ,муж у пагонах блефує.
Скажи , що тривожить тебе душа?...
Що пригнічує твоє сьогодення.
Не мовчи, ворону дай відкоша
І шукай, у молитві спасення.
Всі, кажуть, мовчати і терпіти
Всім ,тим хто має владу в руках.
А ти ,маєш у цім пеклі тліти
Дивитись, як горить твоя хата ,дах.
Став, жорстокий світ у ньому люди
Рубають, зелені ліси ,калину.
Скільки, блюзнірства, фальші повсюди
Юда, за гріш продав мати Україну.
Генерали, сидять у теплім місці
На грудях , висять золоті медалі .
Не знають як воркоче у кишці
Як солдат, спить стоячи у каналі.
Чоботи кирзові натерли ноги
Мозолі, до крові тіло гноять.
Втомився солдат чекає підмоги
В cкривавленого рани болять.
Просить, Бога дожити до ранку
Щоб побачити, сонце на землі.
Побратим , обрав вічну лежанку
І над ним , плаче небо.. йдуть , дощі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2021
автор: Чайківчанка