Ти полинь у місця де калина сховала намисто
Та рідненька земля доторкалася ніжно колиски
І з найперших хвилин чула миле матусине слово
Та з чудових стежин пролітали всі миті казкові
Солодив ніжний сад та чарівно нас вабив красою,
Дивовижність його порівняти лиш можу з весною,
І в замріянім сні, ніби в дивно тендітній вуалі
Розгорнувсь увесь світ, що так вабив зворушно у далі
А за обрієм там, заховався ставок в очереті,
У чарівних краях заспівали пташки у дуеті
І завмерши на мить, було чути, як дихає літо,
Як же серце щемить, бо думки розлетілися квітом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик