Крізь роки, він йшов назустріч долі
Лебідь, лебідку шукав у юрбі.
У вільний час летів до тополі ...
Томив, свій час у смутку, у журбі.
Він , був як клен високий, красивий...
У синім небі немов би сокіл.
Вуса , як у козака... звабливий
На цім світі, такий одинокий.
Вона, немов берізка у гаю...
І розпущені коси по- плечу.
Як чарівна квітонька в розмаю
Не кожному доступна паничу.
Одного разу побачив вперше
Зловив, ніжний погляд синіх очей.
Соловейком, він читав їй верша
Осяяв , путь у Всесвіт серед ночей.
Як юнак , закохався, влюбився...
На зустріч, летів як птах до неї.
У високих почуттях відкрився
Співав сонети квітці Лілеї.
Зійшлися долі на стежці щастя
Звінчали навіки свої серця.
Така любов , буває лиш у казці
Лебідь , лебідку веде до вінця
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2021
автор: Чайківчанка