Зустрілись на засніженім пероні,
Вона і він, дві долі одинокі,
В обох вже снігом притрусило скроні,
З них кожен біль несе свій через роки.
Він, овдовів, неначе сиротою,
Лишився в цілім світі одинокий,
Й вона в житті зустрілася з бідою,
Загинув у Афгані її сокіл.
Лиш поглядом зустрілися, не більше,
Та зразу зрозуміли, це вже доля,
А перша зустріч їхня була в віршах,
Відчули вони затишок обоє.
Він так чекав, про неї тільки мріяв,
Й вона чекала доленьки своєї,
Нарешті він у доленьку повірив,
Повірив що її послало Небо.
Зустрілись на засніженім пероні,
Зустріч така буває тільки в віршах,
Цілунками він гріє їй долоні,
Щоб у житті не розлучатись більше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2021
автор: Амадей