Подивлюсь у вікно, а весна заграє, ніби діва,
Стільки років пройшло, а вона не стомилась, так сміло
Доторкає чолом, ніби хоче лишити нам згадку
І чарівним теплом провести у привабливу казку
Обійняти, як сон, солодити п'янким ароматом
І у сяйві дібров до криниці пройти, наче мати
Та набрати води з джерела дорогої природи
І такої в житті я не бачила ще насолоди
Подивлюсь у вікно, а весна додає сили жити
І душевним теплом вона може усіх обігріти,
Ніби, ненька свята, у якої багато любові,
Її щира душа збереже розтривожені долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик