Все так мало й бути.

Я  не  знаю,  чому  нас  з  вами,  Доля  звела...
То  напевно  все  так  мало  й  бути  .
Що  тоді,  саме  тоді,  сталося  так,
Що  не  зможете  ви  вже  мене,  позабути...

Я  не  знаю,  чому  все  склалося  так,
Наче  Всевишній  за  нас,  вирішив  все...
І  ніяка  зима  в  цьому  Світі...  Жодна  зима...
Рани  в  серці  снігом  не  замете...

Я  не  знаю,  чому  нас  із  вами,  Доля  звела.
Мабуть  мали  зустрітися  все  ж  таки,  дві,  паралелі...
І  назавжди  залишити  слід  у  серцях....
Наче  вибиті  камені  в  скелі...

(25.03.2021)
м.  Івано-Франківськ.   00:29.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2021
автор: Наталія Малярчук