В літню ніч, зацвіли ясні зорі
Сяють, як самоцвіт в небокраю.
Немов сині волошки у полі
Розлилися, як море за гаєм.
Літо-літечко - пора золота!
Із джерела, цілюща кринице.
За струмочком , біжать мої літа
О, прошу зупинися водице!.
Колише вітерець стигле зерно
Переливається ,хвилями колос.
Я, дивлюся у небесне вікно
Чую, пісню соловейка голос.
Я, волошкою цвіту у житах
Зустрічаю, сонце на світанку
У свій тихий рай лечу немов птах
Черпаю, зоряну красу до ранку.
О , моє літечко тебе люблю!
Під твоїм небом хочу зігрітись.
У духмяних травах щастя лювлю
Щоб із молодим місяцем стрітись.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2021
автор: Чайківчанка