А вітер не згасає і веде
Кудись у закутки душі де сплять картини
Немов Матуся виглядає коло тину
І усміх в тім бузковім краї десь
Він гріє з без зворотності мене
Татусь я знаю поливає у городі
Вже скільки літ без них у світі я відтоді
Та кожна мить перед очима й не мине
Художник Лоран Персєльє
Сонячні пейзажі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2021
автор: Променистий менестрель