А ніби, вчора свято в хаті
В саду, співали солов'ї.
Вгощала, хлібом рідна мати
Щастям, світились очі мої.
Дитинство, сплило за водою
У мій рай, стежка заросла.
Прийде,час і шукаємо долю
Летять, у світ пташки з гнізда.
Один, за одним відійшли батьки
Стоїть, хата немов сирота.
Я, згадую -щасливі роки
Різдво, і Великдень -свята.
А був ,час сходилась родина
Лунав, дітей і внуків сміх.
Тік, так...тік ,так..іде година
З новим днем міняється світ.
Похилилась, від вітру вишня
В журбі, яблуня і груша.
Жайвір, розмовляє з Всевишнім
Нахиляє, блакить у душу.
Я, пам'ятаю, свій казковий час
Як прилітали журавлі .
На ясені, крилом будили нас
Мріяли , ми про далекі краї.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2021
автор: Чайківчанка