Чи бачив, коханий, як плакали зорі?
Мабуть нещасливі були у них долі
І сльози збігали, як ніби в людини -
Не бачили зваби чарівної днини
А білі хмаринки зворушно втішали,
Тендітно горнулись та все обіймали
І затишні й милі ставали хвилини,
Краси поєднання, як неньки й дитини
І місяць чарівний дивився у очі,
Такі неповторні та ніжно дівочі
Та миле небесся вкривало їм плечі
І все промовляло привабливі речі
Ось зорі всміхнулись, побачили світло,
Їх так чарувало спокусливе літо
І з місяцем в парі, як світ неповторні,
Все чулись у далях розмови змістовні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик