Все бачать зорі... та мовчать,
коли вночі на обеліски
лягають тихо ясні блиски.
Все бачать зорі... що сказать?
Тут і вітри змовкають грізні,
і плачуть дні осінні, пізні.
І бачать зорі, як зима
легкою ковдрою вкриває...
тут навіть віхола стихає.
І часто бліднуть без вини,
як осявають пустки-хати,
і бачать... знов гинуть солдати.
Якби ж змінити щось могли...
Та це зробить лиш зможем ми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2021
автор: Надія Башинська