Ти мене розбуди, коли спів соловейка почуєш
І зелені луги, їхні пахощі ніжні відчуєш,
Коли сад заспіває синхронно у чарах з садами
І яскрава веселка всміхнеться всіма кольорами
Ти мене розбуди, коли трави заграються в росах
Та плакуча верба заплете милі стрічки у косах
І в п'янкій тишині пробіжить ніжний промінь від сонця,
А ти так, як завжди все приходиш щодня до віконця
Постоїш і помрієш, вдихнеш аромати весняні
І полине краса де почуються звуки кохані,
Забринять почуття, відгукнуться в рідненькій кімнаті,
Як прекрасне життя та безмірно у нім благодаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик