Південний Буг між древніх берегів
Несе до моря радощі й тривоги...
Усі дороги і з усіх світів,
Ведуть крізь час до рідного порогу.
І навіть через призму довгих літ,
Давно усім і кожному знайомо -
Нам так хотілось вирватися в світ!
Так само зараз хочеться додому!
І я лечу весняної пори,
Тут кожна зустріч, як найбільше свято!
Мене вітають вишні й явори,
І липа на причілку коло хати.
Я тут безпечна, як мале дитя,
Радію сонцю, як в минулі весни!..
Політ душі - блаженне відчуття!
Під райдуги чарівне перевесло.
Як і колись - метелика зловлю,
Послухаю пташок у верховітті...
...Моє село - я так тебе люблю!
Бо ти для мене найдорожче в світі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2021
автор: majra