У мами в старій скрині
Вона й тепер лежить.
Лиш дозволяла сину
На свято поносить.
ЇЇ залишив тато,
Як покидав село,
Спішив він у солдати,
Давно все це було.
У вирі завихрила
Війна його сліди.
Десь у бою загинув,
Й не повернувсь сюди.
Болять у мами руки,
Його все жде з війни.
Пілотку ту онуки
У скрині тій знайшли.
Ретельно розглядали
І міряли вони.
Бабусю знов питали
Про дні страшні війни.
Розповідала мати
Онукам,як було,
Загинуло багато,
Поменшало село.
Дідусь десь у могилі,
Не знає,де він спить.
Пілотка його в скрині
Давним-давно лежить.
Серйозно і цікаво
Розмова та текла,
А поруч "похоронка"
З пілоткою була.
А ще було там фото-
Красиве- от дива,
Не віриться онукам:
"Бабуся молода?"
А поруч з нею красень
Високий і стрункий:
"Невже оцей ось бранець
Дідусь їх молодий?"
Бабуся теж дивилась,
Задумана й сумна,
А по щоці котилась
Непрохана сльоза.
Без нього їй прийшлося
Важке життя прожить.
Дає уже й правнукам
Пілотку поносить.
05. 09. 2005 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2021
автор: геометрія