Навіяне пізньою порою...
Ой що то за колесо, вогняно-холодне?
Викотилось пралісом над його безодні.
Повисло над гущею, стануло над плаєм...
Над шпилями й горищами поглядом стрічаєм.
...
Перекоти-котинебо, перекотиполе!
Що то буде нам позавтра?
А чи знаєш, доле?
...
Мандрувало, котилося,-
гульк,- і собі стане...
Сріблом міниться віщунським,
ніби правду знає...
Смутку, суме... Срібний друже,
день закрито: крапка.
Що по ньому? Що то завтра?
В серденьку відгадка!
29.04.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2021
автор: Іванюк Ірина